Результати пошуку слова: Дощ

Улас Самчук – Марія

Posted on by / 0 Comment

в дощ, сльоту, метелицю. … Небо затягається сірою поволокою, подуває вітерець і починає посівати дрібний осінній дощик. … Дощик сіє, поливає його, а дядьки курять махорку і заціплюють кулаки. … Як не попухнем з голоду, дочекаємося… Цар не так стояв, і то полетів, полетить і це страхіття… А дощик посіває.

МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне

Posted on by / 0 Comment

– промовив Федір і випив усе дощенту. … Була тоді ніч темна та невидна; дощ, як із відра, лив; грім на весь світ гукав, блискавиці безперестанку світили. … Де вона була – не знала: під нею солома шелестіла, на ній рядно лежало… То, певно, був якийсь захист, бо чутно, як дощ шумів, а кругом неї було сухо.

Жюль Верн – 20 000 льє під водою

Posted on by / 0 Comment

По суті, тоді йшли дощі, бо в австралійському поясі липень відповідає січню в Європі; але море було спокійне, і його легко можна було оглядати на значному просторі. … Це найспокійніше з морів; його течії широкі й повільні, припливи незначні, дощі рясні. … Камені і стріли сипалися дощем.

Кобилянська Ольга – Людина

Posted on by / 0 Comment

Надворі ллє дощ немов із коновки, і я думаю, що в такий час не виходиться, як не муситься. … Темніська ніч укладалась, а дощ лляв неустанно. … Ще йде дощ надворі, Маргарето, — … Замість того бив дощ голосно о вікна, а поза углом хати свистів та вив вітер, немов хотів насилу зірвати стару хатину.

НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна

Posted on by / 0 Comment

(Мабуть, та сама Залiзна церква, про яку згадував Чак.) Анавколо неї у безладдi купчилися збитi з дощок якiсь неоковирнi рундуки, прилавки з дашками i бездашкiв, крамнички й сарайчики. … У вiдрi плаває квадратна дощечка, щоб не розхлюпувалася вода.

ТИЧИНА Павло Григорович – Соняшнi кларнети

Posted on by / 0 Comment

1914 Квітчастий луг… Квітчастий луг і дощик золотий. …    Погасле, як грезет із риз… Гей, над дорогою стоїть верба, Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить:    … Заплакав дощ… і вщух. … ДОЩ А на воді в чиїсь руці Гадюки пнуться… Сон.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Теплі і ніжні, вони ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м’яко вгинались і обіймали ногу, як пухова подушка. …  Гісь-гісь…- Мечуться пси, блеють овечки і ллються перистим потоком в долину, трясучи вим’ям, обважнілим од молока… x x x Вже третю добу сів на полонині дрібний мачкатий дощик.

ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції

Posted on by / 0 Comment

В ранішньому ясному світлі різко видніли російські й німецькі дроти та окопи, ясно виблискуючи на сіровато-зеленому тлі калюж з осінніх дощів, що вкривали майже 1^1 /2 км. … На цю дощечку кладуть соснові чи ялові добре висушені корінці, які й запалюються. … “На тому березі, певно, дощ із градом”, –