Результати пошуку слова: Дурно

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Поки світа-сонця, козаком будеш… А ті, що не слухали мене, дурного, – … – Нехай він дякує своєму дурному розумові, – … щоб ти на другий раз знав Пороха, дурно тобі напишу! … – Я це тільки тобі дурно пишу, – … вперше зроду пишу дурно! … про-ходився дурно… марно втратився… Мати плаче, –

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

Да вже ж як собі хочеш, а в мене не дурно ридван наготовлений. … Не дурно його козаки прозвали князем. … Нехай не дурно запрошував ти мене до своїх воювати турка. … Так отеє й мені прийшлось, бачу, або луснути, або доказати слави, бо вже не дурно щось мою Турову голову так заморочили дівочі очі.

Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ

Posted on by / 0 Comment

Даруся сидить на теплій, іще майже літній землі, гладить веселі голівки айстр, куйовдить долонею запашні кучері, говорить до них, розказує, що хоче, сміється – і що ж тут такого дурного? … Розходіться по хатах, жінки, а я тут трохи посиджу коло солодкої Дарусі та й собі піду до свого дурного…

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Чого з її дурного язика не зірветься. … — Дурно — пусто нарізались, — … Цей дурно-пусто патякати язиком не стане». — … Може, за дурного Власа підеш? … «Влипли по-дурному, як мухи в патоку». … Хай воно травою поросте, щоб не перемивали по кутках моїх кісточок, не плескали дурно-пусто язиками.

Борис Грінченко – Серед темної ночі

Posted on by / 0 Comment

Сучок казав, що мужик хитріший за чорта, а врядник доводив, що хоч він і хитрий, але дурний, і розказав, щоб підперти свою думку, про дурного Хому, як він мило поїв. … А вона того шматка хліба ніколи дурно не їла: тільки на ноги зоп'ялася, то вже й велять хазяї менші діти хазяйські глядіти або посилають гуси пасти чи телята.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

відповіла я йому і відвернулася від дурного. … Мені серце тріскає, Івоніко, як згадаю, що ви дурно стільки грошей викинули, а Михайла, проте, взяли. … Як добре, що я обкопував їх досі щороку: липовани ніколи нашу хату дурно не минали. … Дурно не зроблять! … Що хто винен тому, що був дурною дитиною?

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

А щоб кожен міг зазнати і ваготи турбот, і втіхи од старшинування і щоб нікого не брали дурно завидки ні на те, ні на те, вважаю я, що найкраще нам усім по черзі мати на один день сей тягар і сю шанобу. … Сумний та невеселий вийшов він із кімнати і наговорив багато всячини тому Паганінові, та все пусто-дурно.

ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ

Posted on by / 0 Comment

Не дурно ж бо у своїй книзі 1974 року «Сковорода: поет, мислитель, містик» він переконливо спростовує гадку німецького славіста Едварда Вінтера про Сковороду як про «типового представника Просвітництва», яку той спробував був обґрунтувати в чималій праці «Раннє Просвітництво» (1966).

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

– Цур дурної-навісної! … – Я б, мамо, його й дурно оддала, аби він тільки не їздив до нас, одчепився од мене. … – Цур дурної! … – З тієї горбатої – роботи, як з цапа молока,– сказала сваха,– вона тільки хліб дурно збавлятиме. … Піддури свого батька дурного, – … – Пху на того дурного дяка!