Результати пошуку слова: Дур

дур – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний дур родовий ду́ру давальний ду́ру, ду́рові знахідний дур орудний ду́ром місцевий на/у ду́рі, по ду́ру кличний ду́ре* [розм.]

дура́к – іменник чоловічого роду, істота (дурень) відмінок однина множина називний дура́к дураки́ родовий дурака́ дуракі́в давальний дурако́ві, дураку́ дурака́м знахідний дурака́ дуракі́в орудний дурако́м дурака́ми місцевий на/у дурако́ві, дураку́ на/у дурака́х кличний дура́че дураки́ [розм.]

От дурниці! … Сподіваюсь, я вчора не наробила дурниць?.. … –  Дурниці! … От і доводиться вигадувати для нього всякі дурниці. … –  Дурниці, – … –  Дурниці! … Ото дурна! … “От я дурний, – … Дурний, спустошений чоловік біля дурної, спустошеної жінки, яку та голодна зміюка спустошила ще більше! … –  Вона просто дурна.

— Повага дурнів, здивування дітей, заздрощі багатих, зневага мудреця. … Треба сказати одверто, що місцеві дами мали її за дурненьку, бо вона не вміла крутити чоловіком і не користалася з найсприятливіших нагод, щоб умовити його купити їй гарненький капелюшок у Парижі або в Безансоні.

дурнува́тий – прикметник відмінок однина множина чол.

дурма́нний – прикметник відмінок однина множина чол.

– То – дурні хлопці! … – Дурний ти, хлопче! … Звіснр – дитина: дурне, мале!.. … Усе дурить панича та видурює з рук усячину… аж поки його й за це не вибили! … Що вони нас дурять?.. … тільки дійде до царя чутка, що вони й його й нас дурять, – … – Дурна ти… хіба що? … Поки світа-сонця, козаком будеш… А ті, що не слухали мене, дурного, –

дуре́па – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний дуре́па дуре́пи родовий дуре́пи дуре́п давальний дуре́пі дуре́пам знахідний дуре́пу дуре́п орудний дуре́пою дуре́пами місцевий на/у дуре́пі на/у дуре́пах кличний дуре́по дуре́пи [зневажл.]

дури́ло – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний дури́ло дури́ла родовий дури́ла дури́л давальний дури́лові, дури́лу дури́лам знахідний дури́ла дури́л орудний дури́лом дури́лами місцевий на/у дури́лові, дури́лі на/у дури́лах кличний дури́ло дури́ла [розм.]