Результати пошуку слова: Душа

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Виразу його обличчя при такому мiзерному освiтленнi побачити годi, але ота тверда мовчанка i таке ж уперте лебедiння матерi вимовно казали про все, що твориться в тих мужицьких душах. … Душа наша! … Якось тут так радiсно, так шириться маленька душа, стiльки родиться щастя. … – кричить Володькова душа.

КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Posted on by / 0 Comment

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс. … Чужа душа – то, кажуть, темний ліс. … Чужа душа – то тихе море сліз. … Це – душа. … Душа болить, і тіло як чуже. … Душа рвонулась – і застряла в гратах, прозорі руки з гратами сплелись. … І що мене найбільше веселить,- коли так душу випалила зрада, то вже душа так наче й не болить.

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Той вів з ним бесіди, щось радив, проти чогось застерігав, і Микулу це не турбувало, отже, душа батька – старійшини роду Анта, думав він, не пішла, як і душі всіх пращурів, з хижі, а живе під вогнищем, в пізню годину ночі прокидається, літає над вогнем і по хижі, розмовляє з Микулою.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

чи се ти сам, чи се твоя душа прилетіла послухати божого чоловіка? … Я думав, що Сомко вже твердо сів на гетьманстві,- а в нього душа щира, козацька,- так міркував я, що якраз підійму його з усіма полками на Тетерю, да й привернем усю Україну до одної булави. … Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

то душа переставиться… Душа переставиться – і зірочка покотиться – щезне… – … зав’яне, помарніє свіжий квіт її вроди під холодним, жовтим поглядом судовика… погаснуть ясні очі, поблекнуть рожеві уста… захляне душа… Не доведи, господи! … не одна душа згине, а разом аж дві! … Пити – аж душа горить.

Олесь Гончар – Берег Любові

Posted on by / 0 Comment

Оживала душа. … — Душа твоя повна світла. … Душа твоя завжди юна, і я тебе люблю! … Приступ апендициту, чи що там воно було, та тільки так старого скрутило, що в декого з курсантів зовсім опала душа, відлітала надія: кришка старому. … Ще одна добра душа відійшла. … Щемить, горить душа.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

Ич, ідолова душа! … І Зінько так собі думав: «Велика душа в того чоловіка була, що цю книгу списав, бо він розібрав, що й ми люди, та й каже про нас, як про людей». … О, цього бажала вся душа його, до цього поривалася вся істота його! … — Похоже, що ні, бо то щира душа,— відмовив Зінько.— А ти, Васюто, як думаєш?

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Софійка в жартах участі не бере, хоча думи її теж довкола цього: ось відвезуть, здадуть його, і наллється тоскнотою душа, знов опустишся з неба на землю і забудь, що було, що так несподівано подарувала тобі доля. … Кабінетна душа, ти ж ніколи керма в руках не тримав… … Чиясь душа зуміла ж отак виспівати себе…

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Posted on by / 0 Comment

Мойсеєм живуть душа в душу, дуже часто їздять один до одного в гості, і як зійдуться, то не швидко розійдуться, доки не набалакаються всмак. … Молодий був панок Серединський; в його очах ше не світилась його душа доросла, його серце достигле. … Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села або прилягла на спочинок під зорями.