Результати пошуку слова: Душа
БІЛИК Іван – Золотий Ра
– Після смерті тіла душа переселяється в іншу істоту. … Обійшовши так ото всіх земних та морських тварин, душа знову втілюється в новонародженій дитині. … Було боляче й навіть страшнувато, бо десь тут невидимо витала незаспокоєна обрядом похорону людська душа… Чуже дитя заспокоїлось, і Мітрадат проказав: –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Здається, не тiло, а сама душа ним дихала. … Спiвуча душа виливалась пiснею по-солов'їному, поетична душа марила тисячею пишних картин. … Душа любляча любила гарячiше, душа безщасна заспокоювала своє замучене серце. … Його душа аж клекотiла помстою й ненавистю; його великi чорнi очi блищали вогнем навiть при свiтi мiсяця.
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
Там, де, мечта душі, витають херувими, Дадуть ім’я тобі, зорі новорожденній… Як перло між перел, між душами святими Сіятимеш в своїй красі благословенній. … Мов душа в пекельних муках Під землею плаче… О, мовчи, страшенний дзвоне! … Перечувши ж тепер, що вона вже велика цариця, Моє серце страшенно болить, а душа веселиться.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
Він змалку вже любив війну, любив битви, любив славу, його молода честолюбна душа поривалась до чогось великого та славного, до великих славних подій на полі битви. … Уся його душа лежала до тих військових окопів, до тих куренів, де мало пробувати його князівське військо. … В цьому таборі ніби була його уся душа.
Євпраксія – Загребельний Павло
Удвох зосталися вони в багатому повозі, світив з неба страхітливо величезний місяць, від багон тягнуло пронизливим холодом, від якого не рятували ні товсті килими, ні м'які хутра, бо мерзло посеред цієї самотньої неприкаяності вже й не тіло — мерзла сама душа. … Душами окремих людей хай опікуються священики, для нього є люд.