Skip to content Дзвенить, дзвенить її моторна, запашна пісня, носиться над полями, чайкою в’ється, розсипається лунами дзвонотонними… Ех, Маріє! …
Ех, ти, ти!.. …
— Ех, Маріє, як скочу з воза! …
— Ех, як піймаю того вишкварка… — …
— Ех, Маріє, Маріє! …
Ех, і зап’є він сьогодні! …
— Ех, і дурний ти, Гнате, дурний, хе-хе-хе! Ех, оце б тут і спав, — …
Подумав щіткар, подумав та й каже: «Ех ви, щітки, гребінці, мабуть, вам прийшли кінці. …
Ех, думаю, обдурили мене хуторяни. …
— Ех, якби можна було б, так у пазуху забрав, — …
— Ех, — …
Ех, зв'язався я на свою голову!.. …
Ех, була б оце бубна… …
— Ех, Денисе, Денисе! — Ех, ви! …
— Ех, гуляй душа! …
Ех, вакси просють!.. …
Ех, как би дав йому добре, так, как Денисові, то, може, тоді помнякшав би!» Роман був такий лихий на батька, що ладен був би його попобити. …
— Ех, жисть мотузяная!..— …
— Ех ти, безсоромний, безсоромний! …
Скаженого коня-неука піймав, сів на його, стиснув коліньми — ех! – Ех, аби вони знайшли містера Сміта, – …
– Ех, Пенкрофе, Пенкрофе, – …
– Ех, якби нам хоч звичайнісінький ніж! …
– Ех, якби ми могли видовбати його он у тій гранітній стіні на такій висоті, щоб ніхто не міг напасти на нас. …
Ех, товариство, судно із Вайн’ярда, китобійне судно із Вайн’ярда! — Ех, ти, боягуз! …
Ех, заздрю, їй-Богу, заздрю тим людям, що вміють, де треба, по часті фізичної арґументації. …
Ех, Яшуню!… …
— Ех, шкода! …
Ех, Якове! …
— Ех, легко тобі казати "не треба!" — …
Ех, Дмитре, тобі, я бачу, справді, нелегко, коли ти дійшов уже до такого. …
— Ех, Дмитрику, плюнь ти на всі ці дурні думки! – Ех, Петре. …
Ех, суєта суєт… …
Ех, не сурйозно… …
– Е-ех, проростає хліб, – …
– Ех, роки… …
Ех, і молодці ви, хлопці! …
Ех, Іванку! …
– Ех, який я коротконогий, – Та ще в бою… Ех, ти!.. …
Ех, ти, як був навіжений, так і залишився. …
Йому нічого не потрібно, він і так найбільше цабе, всі ми від нього залежимо, всі ми на нього молимося… Ех, узяти б такого чоловіка за горло – як би це було ловко! …
Ех! …
– Ех, навіщо він мені! …
Ех ви… людці… – …
Ех ти, Розумако… – А мали ж військо, силу, владу… Ех!.. …
Ех, і заздрю я, панове-браття, птахам, які ширяють високо в небі і можуть завжди, як тільки захочуть, з високості забачити красу тоту! …
– Ех, була б моя воля, зостався б я тутай до весни, панство, то не мав би горя! …
Ех, був би я молодший!.. – Ех ти, тракторист! …
Ех, ти… – …
Ех, ви… – …
Тамара.Це жахливо, ти можеш подумати про мене таке, що… А я… Мостовий.«Сумно й бридко на душі»… Ех, ти… Приємних снів! …
Ех ви, електрики! …
– Ех, Степко, Степко… Чому ти не хочеш подивитись правді в вічі? …
Спасибі, що провідав, брате… Ех, ти… Платон не зупинив сестру.