Результати пошуку слова: Же

Володимир Винниченко – Відродження Нації

Posted on by / 0 Comment

„Неґритянські хвартушки” товарних джентельменів, це таємне, страшне божество, яке жерло стільки жертв, вимагали все більш та більш напруження. … Дійсний же закон і право є законом і правом сили. … Денаціоналізацію, духовне калічення наших мас буде зараз же спинено й знищено українською школою, як нищою, так середньою й вищою.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

З хлiбом управились, а одвезти у мiсто на базар або на ярмарок куди – колоть же така – нi з двору! … Тепер же треба до соломи якось добитись: не сидiти ж у нетопленiй хатi!! … –  Отак же! … Так же нi: краще в шинку проп'ю, нiж в казну вiддам. … –  Як же ти його вiзьмеш? … Бач же – Пилип не вертається, –

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Як же ж це?.. … Про батька він узнав тут же, в поїзді, що батько помер. … – А як же ж ти?! – … Давав же досі. … Вони не говорили слів, вони не давали обітниць, але в той же час вони присягалися всім своїм єством любити добро й ненавидіти зло, бути вірними, бути дружніми, щоб ніхто нікого з них не міг отак розп’ясти.

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

Але ми – я й Юлiя Шпол – стоїмо на свойому: мовляв, без бляхи тут не обiйдеться, мовляв, на слiдуючий рiк ми вже саме Канашкiна будемо обирати, мовляв, вiн же знає, що в цьому роцi ми таки зумiли провести кiлькох своїх кандидатiв. … Тодi могили жеврiють, нiч, день, ранок, свiтанок – все одно…

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

От же вони вже й під Хмарищем. … От же минули, мов короткі свята, десять рік Хмельниччини. … – Бувай же,- каже,- здоров, панотче і пане полковнику! … – Яким же, бгате, оце случаєм? … – Як же се так? … «Геть же к нечистому, боярський підніжку!» – … – Та потривай же,- каже,- адже ж Сомка вибрали одностайне гетьманом у Козельці?

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Всім же людям тяжко, всі терплять, але мовчать і в покірності переносять. … Той же будень, те ж свято. … Перше, що приходить звичайно — і Єлені прийшло — се думка про іншу женщину. … Перебрала Єлена всіх дівчат, усіх молодих женщин свого села, всіх приміряла до чоловіка — ні!.. … Що з того, що нема женщини, —

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Поки вештається отут десь близько мати, доти й вони тут – майже, як тi курчата бiля квочки, жебонять. … Не винен же вiн, що те прокляте ломаччя йому не дається, що штани його такi зрадливi, що в корчах ворком сорочки за якийсь сторчак зачепився, полетiв комiть головою, носа до кровi розчовп та ще й сорочку розпанахав.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

Дак же він у тому не винен: за те, що він не покривав Романа, батько, мати й Зінько зненавиділи його, та й годі!.. … Та він би й не попустив, бо там же й його праця. … Та й дочок же в Дениса двоє— то це ж їм Домаха надбала: хай люди бачать, що єсть. … А кум Терешко (він же при панах був, то знає, як сказати) доточив: —

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

І потріскані до крові, обвуглені губи женців. … Він сидів верхи на неспокійному, з злостивим оскалом жеребці, щось жваво говорив до комітетчиків і кількох червоноармійців, що саме порались посеред вулиці біля трьохдюймової німецької гармати. … — Жери тепер землю, — … Чим же вам віддячити?

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Тимко схопився і, намацавши на жердці одежу, став хапливо зодягатися. … Вони підійшли вже зовсім близько, і Тимко не міг дивитися тільки собі під ноги, а підвів очі і зараз же побачив запнуту в теплу шаль дівчину, котра пройшла мимо своєю швидкою і широкою ступою, не сказавши навіть «здрастуйте».