Результати пошуку слова: Журав

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Вiн дивиться на всi боки, бачить чепурнi хати з вишневими садками, iнодi зустрiнеться хтось iз людей, якась баба у червонiй хустцi, криниця-журавель з довгим коритом, бiля нього вiз iз кiньми, баба з вiдрами, наливає пузату баньку водою, iдуть дiвчата iз серпами, на що батько одразу зауважив: —

Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість

Posted on by / 0 Comment

І ми першої ж неділі поїхали до утрені, а потім до служби Божої до церкви Покрови, а після служби й “окрутили” з Божим благословенням наших молодих та й видали бенкет на всю переяславську палестину, і то такий бенкет, що Степан Мартинович, не зважаючи ні на свої літа й сан, ані на свій вигляд, “журавля” танцювати пішов.

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

Posted on by / 0 Comment

Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена земля, що пробилася з-пiд снiгу.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Та ж то цiлий ключ журавлиний. … Крiзь його видко обом – i Андрiєвi i Маланцi, як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробiтчани, йдуть та йдуть чорнi, похиленi, мокрi, нещаснi, немов калiки-журавлI, що вiдбились од свого ключа, немов осiннiй дощ.

ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці

Posted on by / 0 Comment

Дорогою повз неї натужно гудуть навантажені зерном, буряками й картоплею автомашини, а в небі вдень і вночі ключами, і зграями, й поодинці летять у вирій журавлі і лелеки, дикі гуси, й граки, і крижі. … І я не знаю, куди він подався… Попіл, попіл, попільниця, а де твоя журавлиця?