МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment Мабуть, доведеться йому піти зі своїм рахунком і до журавля в небі.
Четверта заповідь – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Туди входилося на просторе подвіря, де була криниця з високим журавлем і корито довбане з дерева на пійло.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Ти журавлиним ключем навертаєш нестерпную тугу, Мрії про вольний простір, щастя далеке моє.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment Якесь підсвідоме відчуття спонукало Гаррі щоранку оглядати й перевіряти геть усе, навіть теплий камін і яскраво-червоні журавці у горщиках, він ніби боявся – раптом щось скоїться.
Олександр Довженко – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment Горе закохалося в нашу жiнку, i плакали люди, i довгi ключi весiннiх журавлiв курликали вночi, i високо подихали у загравах пожеж, як розкиданi незримою рукою чи вiтром червонi прапори.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Заскрипить криничний журавель, Іван дістане відро свіжої води, у голубих хвильках плаватиме листя вишень — вночі парубки вертали з гулів, шматували ягоди, листя в колодязь натрусили…
МОЛДОВАН Валеріан Васильович – Риторика загальна та судова Posted on by / 0 Comment Зовнішня форма суперечить змістові при тонкому, ущипливому глузуванні: А в города, мое журавлі, замуштрували москалі; нагодовані, обуті і кайданами окуті, муштруються…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment …бо як відлітала, то махнула мені рученькою і сказала: «Ждіть, мамо!» То я оце й ждала… Не спала ночей, виглядала з-за Дніпра, зустрічала всіх птахів і проводжала їх: і журавлів, і лебедів, і ластівок, та все шукала серед них своєї Наці… А тоді отакий же самісінький ранок був… і на цьому самому місці… А ти пішла з дому ще звечора, все…
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment Зігнувши прямі кістляві плечі, в підкороченому піджачку і недоладних баронських чоботах, він ішов, як журавель, почуваючи за собою теплий, дружній погляд великого комбінатора.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment На прогулянках спинялася проти сонця, спрагло, до болю в грудях, вдихала вогке весняне повiтря i радiсно тремтiла, почувши далеко в небi курликання журавлiв або весняну музику жайворонка.
