Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment засмiявся Ничипiр, вилазячи з ями, Журитися або вiддаватися горю – не в звичках громадян тайги.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment Я ніколи не журюсь і не думаю журитись, –
Сонце заходить – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Коли б хоч не пропав де в снігу… Та, може, воно й краще для нього було б… Як я завидую тим, що вже перебралися на той світ… Вони вже не потребують журитися нашим поганим положенням.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment Згадуватимете свого сина вранцi, як сходить сонце, i в безсоннi ночi, в горi i в радостi, взимку й повеснi, поки й живi будете ви журитися за своїм сином – єдиною дитиною i проклинатимете вiйну.
Малолітній – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Тим зовсім не маєте чого, пане куме, журитися.
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment Але висний й надалі: така вже/ Випала кара тобі,- щоб майбутнім журитися вічно,/ Й роду твоєму всьому, й того роду найдальшим нащадкам”./
