ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment – А хто там нас знає,- якось журливо проказує менi батько.- Простi ми люди, синку…
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment – журливо Рік Бабай.- Та щедре жниво На погані новини!
ВОВЧОК Марко – Оповiдання Posted on by / 0 Comment Вона взяла дитинку на руки й дивиться пильно й журливо, i понуро… Дивиться, дивиться, поки аж сльози в неї покотилися.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Стримано і журливо всміхався по-хлопчачому припухлими губами, та й весь був просто хлопчаком, у якого тільки очі виказували, що смутки і тривоги, злидні й переживання не обминули юнака ані в єлисаветградських степах, де проминуло отроцтво, ані по убогих притулках київського студентського існування.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв Posted on by / 0 Comment Щось було тихе, покiрне в тих скаргах, наче рiчка журливо дзвенiла по дрiбних камiнцях.
Володимир Сосюра – Третя рота Posted on by / 0 Comment …пісень… Червоні й бородаті обличчя стоять переді мною з розтуленими і дзвенячими від пісень ротами, а повні жінки, рум’яні і пишнощокі, підперши підборіддя руками, тонко й журливо врізували свої голоси в гримливі баси довговусих чоловіків.
Дуглас АДАМС – ПУТІВНИК ПО ГАЛАКТИЦІ ДЛЯ КОСМОТУРИСТІВ Posted on by / 0 Comment Артур журливо подивився вслід.
ВОВЧОК Марко – Дев’ять братiв i десята сестриця Галя Posted on by / 0 Comment – знов шепоче Галя, i знов Галi нiхто не чує: i не бачить нiхто доброго журливого личенька.
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment журливо подумав Іхтіандр, залишившись на самоті.
