Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Отаман Крук жбурнув прямо у руки здивованого Трохима гаманець із золотом — ледь не більшу половину своєї здобичі, відпустив повіддя і зник у степу, залишивши після себе тільки журливо похилені трави… За ці гроші зміг Трохим відкупитися від гусарів-сербинів, що перехопили їх із малим за Новосербією.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment обiзвався Остюк журливо i вистрелив у стелю вагона.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment роздумує журливо батько-господар.
ГОМЕР – Одіссея Posted on by / 0 Comment Затуливши руками обличчя, Сльози гарячі старенька лила й говорила журливо: «Горе, дитино моя!
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана Posted on by / 0 Comment Ті очі були журливо задумливі, коли говорили про те.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment Журливо кричали білосніжні чайки, передчуваючи сумну пору року, і в їхньому клекоті чулося щось тужливо-моторошне.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Гай журливо провів його очима.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір Posted on by / 0 Comment – Журливої: "Ой пiд яром-яром пшениченька яра, в долинi овес".
