Гнат Хоткевич – Довбуш
Так і шамоталася Єлена від одної думки до другої, а якась сувора скупченість чоловіка, його мовчазна задума зоставалися нерозгаданими. … І вертає все якийсь задуманий, ніби суворий… Взагалі порушилося родинне щастя. … Отже, людина над ними не задумується, як не задумується над фразою «сонце сходить». «