Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment заискивать, искать), в противагу до його українських перекладів – здобувати, заробляти, набувати, стягати до себе, придбати, надбати, набути, зажити (слави)…?
Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави Posted on by / 0 Comment Чи не краще було б залишити цих обох «приятелів» поки вони знесиляться в боротьбі і тоді дати народам Европи зажити вільним демократичним життям без обох соціялізмів – сталінського і гітлерівського?
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment заступилася за Катю Мері, сприймаючи це за прийом паблісіті, яке так полюбляють американські політики, коли хочуть зажити слави.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Голублячи таку думку в серці, непримітне переходив він безкраї степи без утоми, безводні довгі шляхи без пекучої згаги; тільки й бажав, щоб швидше стати на місце, заробити грошей, вернутись у село, купити дворище, оженитися та й зажити тихим сільським громадянином.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment …тому чи іншому вигляді чи то як громадську, чи як приватну землю, який міг відмежуватись від сусідів “на отруб” і міг поставити собі на цьому кусникові землі хутір і зажити своїм власним життям.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Один усе життя мріє «вибитися в люди», інший – зажити слави, нічого не зробивши для цього, третій – обійняти солідну посаду, четвертий – жінку-красуню, п’ятий – знайти таку роботу, аби одержувати гроші, але нічого не робити.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Тоді найбільше й згадувала Миколу, їй навіть снилося, що обіймають її сильні й шарудяві руки, чула навіть той струм, яким був він виповнений, здавалося, залишив у хаті якісь первні, від яких колись засвічувалися спрагло жінки, їй випало зажити його справжньої любові, тож була просякнута тим струмом ідосі.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Навіть на другий день слова диякона мало вплинули на селян: одні квапились у поле ділити панські лани, інші поспішали перевезти з лісу в село свої сім'ї і, незважаючи на всі умовляння диякона не ризикувати принаймні жінками й дітьми, не могли відмовитись від спокуси знову зажити по-людському…
