Результати пошуку слова: Заки

ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

Posted on by / 0 Comment

– Закинути нас в інший Всесвіт не вдалося, мабуть, не стачило енергії для «білої діри». … Закинути частину власного «я» у майбутнє й бодай у такий спосіб втамувати тугу по неможливому – безсмертю; нічого не може бути дорожчим від безсмертя, тому й наші діти такі нам дорогі.

ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу

Posted on by / 0 Comment

бовкав вiн: з тої квартири вони, Богу дякувать, виїхали, i найлiпше було б її по них запечатати бодай на пiвроку, заки звiтриться чумний дух, – … i раптом рiзко гальмував на мiсцi, закидаючи голову назад, з мукою невтоленної жаги вхлипуючи повiтря: чуєш, як пахне?),

ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ

Posted on by / 0 Comment

Ми закивали: хочемо. … Майстер і собі сміявся, закинувши голову назад, і в його роті було видно маленький тремтячий язичок. … — Він не тиняється, а сидить на задніх лапах, закинув голову і плаче з голоду, — … Маня знімає з мене пілотку і закидає долонею мою чуприну назад.

РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал

Posted on by / 0 Comment

–  Ти закидаєш мені корисливість?  … Ми закивали головами. … Доля закинула Романа спершу до Франції, затим у Німеччину. … Насамперед слід чітко розібратися у змісті понять, щоб потім ніхто не закинув: мовляв, Дяченко маскує власну некомпетентність загальними фразами.

Любко Дереш – Намір!

Posted on by / 0 Comment

Кладе мені руки на шию, але відвертає обличчя, мені це не подобається, і я починаю тупо закипати. … Баба довго вивчала мене своїми безколірними, майже злиплими очками і закивала головою, ніби щось подібне якраз і передбачала. … У кафе зробилося душно, та й публіка виявилася такою снобською, що небавом я почав закипати.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1

Posted on by / 0 Comment

Вони закинули торби на спини, узяли палиці та, обминувши ріг, вийшли на західний бік садиби. … По кількох хвилинах вони закинули торби за плечі і рушили уперед. … – відповів ельф пошепки і закинув на поміст згорнуту мотузкову драбину.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

Знову закипіло Синє море; вздовж байдака Знову походжає Пан-отаман та на хвилю Мовчки поглядає. … Базари, де військо, як море червоне, Перед бунчуками, бувало, горить, А ясновельможний, на воронім коні, Блисне булавою – море закипить… Закипить, і розлилося Степами, ярами; Лихо мліє перед ними… А за козаками… Та що й казать?