Занімити Posted on by / 0 Comment заніми́ти – дієслово доконаного виду (зробити німим; примусити замовкнути; затамувати, заглушити) Інфінітив заніми́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа занімі́мо, занімі́м 2 особа заніми́ занімі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа занімимо́ 2 особа заніми́ш занімите́ 3 особа заніми́ть занімля́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Якось, не в змозі затамувати пекучої туги, залишила товариство, заплакала й вибігла до сусідньої кімнати. … Як затамувати незагойну рану, котру лишає людині на всеньке життя нерозділене кохання?
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів Posted on by / 0 Comment Треба затамувати подих і пробігти крізь газ, – … Нові пронизливі вигуки примусили Артема й Дмитра Борисовича затамувати подих.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment Аж гості, а особливо оковиті жінки, поприкривали свої писки долонями, немов також намагалися затамувати попереджувальні скрики про небезпеки, які не обминають в житті нікого і, очевидно, не наважаться обминути і цю пару…
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів Posted on by / 0 Comment Напівпритомний хлопець присів біля води, щоб затамувати біль, і не відривав погляду од людей, які підпалювали дерева.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Більше того, тепер не-люд із клепсидрою не викликав у неї панічного бажання заритися в перини і затамувати подих, як це було колись.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Щоб сльозу затамувати, він казав і очі мружив: «Чи халупи, чи палаци – світ без нього осоружив!» Раб повів йому, що сталось в місті за його правління: «Про від'їзд твій цар не знає, бо таке твоє веління».
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment Уперто намагалась затамувати свої страждання i сльози.
