Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Хазяйка подвоїла ласку до своєї затворниці, намагаючись всіляко примусити її більше їсти; й Сара мимохіть спокушалася помалу-малу смачними стравами, які тітка готувала для неї. … Після двотижневого затворницького життя ця прогулянка була для Сари справжньою радістю.
Семен Скляренко – Володимир Posted on by / 0 Comment Дійдеш до річки – зупинять за побережним, перевезуть через річку – візьмуть перевозне, дійдеш до города – зупинять біля затвора, перейдеш через міст – візьмуть мостовщину, пустять через ворота – візьмуть мито, на Гору – візьмуть явлене, на ваги покладуть – помірне…
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment На щастя, такого не сталося, з’явилося двоє нових Фока Затворнюк i Терешко Перейма. … Найшли один вагон “вiнтовок”, але всi без “затворiв”.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment Вiн майже радiв, що прожив життя не серед них, а на одшибi, чернiгiвським затворником. … Незабаром по тому вiн зробився «чернiгiвським затворником»… Минула молодiсть.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment Закраїни гiльзи зривали з виступiв затвородержателi, стальний клин наглухо закривав отвiр, пострiл – i вже новий жовтий лискучий патрон летiв з рук заряджаючого курсанта Коваленка в округлу тiснину гармати. … А позаду бiгали вартовi, клацали затворами й гарчали, хрипiли, мов повiшенi: –
Уорен Мерфі, Ричард Сепір – Народження Дестроєра Posted on by / 0 Comment Рімо пересмикнув затвор пістолета Фелтона і без зайвих емоцій всадив кулю в єдину ногу Джиммі.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment вкусить засолодкий нудносолодкий засяг дії радіюс затим що оскільки затинчивий непоступливий затріскувати замок, затвор кріса в РУС защіпати!
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Клацає затвор, на другому кінці арени вистрибує на спеціальну підставку Вольфганг Чжу-Сі.
ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor Posted on by / 0 Comment Затонувши в пухових подушках, Герман ще хвилю обертався, лепотiв, силувався навiть думати, але в його головi все помiшалося, все гнало i перло кудись, мов вода через лотоки, коли одним разом повiднiмати всi слюзи i всi затвори.
