ЛЕМ Станіслав – Кіберіада
Король слухав заціпенівши, а мудрець, помовчавши хвилину, повів далі: – … Хотів уголос кахикнути, аби подати королівні знак про свою присутність, але не може й пари з уст пустити – чи йому заціпило? … Але вона заціпеніло мовчала, лише крадькома позираючи на мене, коли я не дивився на неї Наче чогось чекала.