Зашвидкий

зашвидко́го зашвидку́ зашвидке́ зашвидкі́, зашвидки́х орудний зашвидки́м зашвидко́ю зашвидки́м зашвидки́ми місцевий на/у зашвидко́му, зашвидкі́м на/у зашвидкі́й на/у зашвидко́му, зашвидкі́м на/у зашвидки́х [розм.]

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

А народився той смуток у ту ж таки пропам’ятну зиму, коли над землею стояв сірий смерк і не переставав сипатися сніг – згадував Федір покійну жону, яка була настільки гарна, що не могла народити йому дитини і зашвидко відійшла у царство тіней.