Володимир Винниченко – Сонячна машина

Зелено-сірі, гарні, на диво молоді та свіжі серед цього іржавого м’яса обличчя очі спокійно, твердо й чекальне зупиняються на старому князеві. А дивна істота ходить по парку, грізно, зловісно стягнувши широкі брови на зелені очі й поклацуючи пальцем правої руки по долоні лівої, —

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Змучені коні, тяжко граючи пахвами, з кар’єру перейшли на рись, і зеленкувате мило падало з обкипілих вудил на попелястий супісок, обсіяний червоними перестиглими чашечками жолудів. — Бандит шарпнувся, і сувій, випавши з рук, веселою синюватою стежкою покотився по зеленому моріжку.

Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф.

Озиму пшеницю використовують у зеленому конвеєрі, забез­ печуючи тваринництво зеленими кормами навесні після згодову­ вання суріпиці, ріпаку і жита. Зерно в цій фазі уже нормальної величини, але ще зелене, молокоподібної консис­ тенції. На стеблі уражуються вузли, а на зеленому колосі – луски.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом китайської троянди, що стояла на вікні, і простягався золотим пасмом проз лице Серединського на підлогу. Як зозуля в зеленім лузі веде перед між галочками, – А яр той був глибокий і не дуже широкий, увесь зелений, веселий, як рай.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Жбурляючи іскрами, зелена пляма знялася над нами, на мить погасила зірки й шугонула в небо, залишаючи на воді відблиски. Там мерехтіла зелена іскра. Довго радилися, поки зелена цятка повзла з півночі на південь, перебираючись з одного сузір’я в інше. Я хотів побачити блакитну воду, зелені підводні поля, сріблястий риб’ячий дощ.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Кара Деніз… Три вітрила – одне червоне, два зелені – ледь напиналися. Багатий халат із золотистої парчі, гаптовані золотом зелені шаровари, білосніжний шовковий тюрбан, під товстезними смоляними бровами виблискують вогнем булькаті очі. Розпач від утрати матері минав, світ довкола – великий, зелений, прекрасний.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Він побачив угорі за скелею майже потонулий у зелені дім, – Бачив землю, залиту зеленню й таким-от молоком, – На горі так само мовчазно топилась у зелені надто високо занесена хата, і з’явилася раптом біля неї струнка жіноча постать у ясно-синьому платті. мали б бути чорні чи зелені.