Дрочитися Posted on by / 0 Comment дрочи́тися – дієслово недоконаного виду (перебувати в стані роздратування, гострого збудження; роздратовуватися, злитися; навмисне злити кого-небудь) Інфінітив дрочи́тися, дрочи́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа дрочі́мося, дрочі́мось, дрочі́мся 2 особа дрочи́ся, дрочи́сь дрочі́ться МАЙБУТНІЙ…
Володимир Винниченко – Відродження Нації Posted on by / 0 Comment Одначе більшість (10 кадетів міністрів) оголосила таки свою “записку”, в якій виразно заявляла, що самостійність України є шкодлива для самої України, а через те, непереможно люблячи її, кадети гадають, що для неї найкраще злитися з Росією.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Якщо не можна розігнати смертельний страх, освітивши його розумом, то можна той смертельний страх спрямувати, організувати, надати йому форми, виразу і зневірену, знавіснілу юрбу перетворити в міцну єдність, злити неслухняні, дикі окремі голоси в гармонійний хор.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Та чи не вважаєте ви, що намір злитися з народом Ян-Ях, маскуючись під дівчину з Торманса, теж має елемент обману? … Обмінятися досвідом, вивчити уроки помилок, зарадити скруті, можливо, навіть, злитися в одну сім’ю. … Злитися в одну сім’ю! … Злитися в одну сім’ю!
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Проте Мак уже перестав злитися. … Врешті-решт, у цьому каламутному вирі я все одно буду повним господарем і зупинити мене ніхто не зможе та й не захоче…» Перетнули лісок, і відразу долинули злитий гомін гучномовців, тріскотнява вихлопів, роздратовані крики.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Єдине, що могло мене в цей момент хвилювати — чи не забув я злити після себе воду. … Потрібно спершу розщепити спогад до атомів (пригадати все в найменших деталях), а потім оживити його (злити в одне, синтезувати, цілісно усвідомити).
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment …розповнi фестивальної програми, в густих випарах поту й алкоголю, куди ти зiйшла з естради, вiдчитавши своє – два вiршi, два холєрно добрi вiршi просто в нетверезий гул злитих в одне довкружне блимання жовтоплямних фiзiй, точнiше, поверх нього – тримаючись за звук власного, нi на що не вважаючого, тiльки словам пiдвладного голосу…
