Тарас Шевченко – Гайдамаки Posted on by / 0 Comment З високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба; Страшно тобі буде, хоч ти й бачив Рось, І Альту, і Сену, і там розлилось, Не знать за що, крові широкеє море.
Ольга Кобилянська – Царiвна Posted on by / 0 Comment Знать, не умiю собi зискувати людей, як тiтка каже.
УКРАЇНКА Леся – Поезiї Posted on by / 0 Comment Я гадаю, талiсман сей Кожен з вас тут знать готовий, Се буде речення мудре: “Утiкай, поки здоровий!” “
Микола Гоголь – Вій Posted on by / 0 Comment — Тільки панночка було гляне на нього, то й поводи з рук пустить, Розбоя називає Бровком, спотикається і не знать що робить.
УКРАЇНКА Леся – Камінний господар Posted on by / 0 Comment А н н а Марiквiто, я мушу знать, вiд кого ся образа!
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment До того, як повернувся Марко із школи, Яким схожий був до Афанасія Івановича після смерти Пульхерії Івановни, тілько що ні в господарстві, ні в хаті не віяло тою сумною пусткою, що її знать було в домі Афанасія Івановича після смерти Пульхерії Івановни, бо в Якима зоставалася ще Лукія.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment Я не люблю непорядків… я вам не Явдоким… в мене неправдою не озьмете… Писар підписаний лепорт схопив та мерщій з хати… Пан голова ще таки добрів до своєї хати, бо дуже близенько була; а опрочі судящі зайшли не знать куди, так що ранком насилу їх позбирали.
ВОВЧОК Марко – Три долi Posted on by / 0 Comment Або не знать з чого, з доброго дива обрадiє: тодi спiває, всмiхається, червонiє.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment Ніколи не була вона така весела і говорлива, та ще з парубком, що, було, їх жахається, як не знать чого, а тепер сама заговорює, жартує, вигадує і знай сміється з Василем, а мене буцім і нема з нею.
