Результати пошуку слова: Зривати

Тепер зривати умови не може, бо це би його богато коштувало, але зробить це певно на другий рік. — Я мамо, не хотів би з батьком зривати, хіба би не можна було инакше… — Я би теж хотів поладнати діло по доброму і з батьком не зривати, бо все-ж то мій батько.

Та тепер вже зривати не можна, коли ми по слові… Я сказав, що заручин зривати не можу, бо дав шляхотське слово, а відкладати весілля, то не моя голова в тому. Він не хотів зривати зносин із Зосею, бо лише при її помочі він хотів виконати свій намір.

— Із-за твоєї скнарості ми не будемо зривати ремонт інвентаря, — Долізши до товстої гілляки і схопившись за неї руками, він розгойдався і, вигнувшись тілом, плигнув на хату, став зривати з неї парки. — От кажуть, хліб палити, заводи зривати.

Даси менi фугасiв зривати рейки? – Чим же вони там зриватимуть? Спершу це були нiби жарти – снiг забiгав наперед, мов сковзаючись по гладенькому склi, потiм вiн почав вихритись, зриватися догори, метелитись у повiтрi, знову падати i знову пiдноситися.

Ти прохав мене, аби по приїзді написав тобі, як тута і що, чи варто собі зриватися в дорогу. Ользі Юліа-нівні їхати — щоб допомогти — не випадало, було ряд причин, зриватися ж самій… Поліція і мобілізовані нею двірники не встигали розганяти людей та зривати листівки.

Зацвітає вона прекрасними квітами, та не варто поспішати їх зривати, бо чарівниця живе в симбіозі з дробильницею кам’янкою – деревом, що має плоди розміром з гарбуз, але рогаті. Врешті, почав зриватися з ліжка, й санітарка, не даючи з ним ради, побігла по лікаря.

За iнших обставин це зробив би ящичний, але тепер ящичний лежав мертвий, i Андрiєвi довелося самому, обламуючи нiгтик, поспiшаючи, зривати з металевої скоби неподатливу защiпку. Вони не хотiли зривати бомб толом: адже їх можна зарядити знову й послати назад, з своїми лiтаками.

 На якого дідька їм потрібно було зривати цю посудину? Він прямував у Дуврську протоку, щоб вийти в західну частину Англійського каналу, де він мав доручення зривати комунікації^[5] між Великобританією та Францією.

відповів малий поважно і звернувся назад до свого заняття, зривати в малий кошичок гарні червоні овочі. Як кортіло зривати його, вагався, бо над тобою застановлявся.

Це буде наука всiм, хто любить зривати уроки i порушувати дисциплiну. Всi з хвилюванням дивилися на бiдну курку, яка, знесилена, вже ледве дихала, але що поробиш – не гукати ж, не зривати ж виставу.