Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Дно його вкривав густий шар зів'ялого листя й моху. … я помру, я зів'яну в розлуці з тобою!
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment На залізній рідкій решітці ліжка не було нічого окрім кількох жмутків зів'ялої трави, яку очевидно приніс знадвору попередній мешканець.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Довго вона так сиділа, а Марочко тимчасом присів у неї в ногах і розсипав круг себе зівялий уже ряст.
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат Posted on by / 0 Comment Чанц зважив ножа в долоні, подивився на сіру постать, що лежала на дивані, на цього старого втомленого чоловіка, на його руки, які простяглися вздовж крихкого тіла, мов зів’ялі квіти біля мерця.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Він ходив навколо щільного гостроколу, намагаючись відшукати бодай шпарку, щоб прогулькнути на обійстя і визирити Величку, шпортався в присохлих ромашках, з жалем поглядав на свою квітку, яка могла зів'янути від палючого сонця, і, втративши надію виходити що-небудь, став тихенько кликати: «Величко!
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment Сі слова промовив стиха Дуже дивний голос… В бідолашної бабусі Зів’яв білий волос.
ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини Posted on by / 0 Comment Людина раз на світі живе, і тут, як кажуть, не зівай… Добра горілочка калганівочка.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment та словом, як повивачем, зів’є… За те Чіпка любив бабу: душі не чув у їй.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Вільні від вахти сиділи в каютах, заглибившись у невеселі думки; у червоному кутку грали в шахи, але зівки псували партію й настрій граючих.
