Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment послухати б отих вуличних теревенів, то вуха зів'януть.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Та скоро небезпека минулась, я зів’яв, мов рута на сонці, а коли моє розпалене чоло овіяв прохолодний океанський вітрець і я почув плескіт вільних хвиль, що набігали на прову шхуни, мені потьмарилося в очах і я впав, як стій, на палубу.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Гадала – не вийде нічого в неї, гадала, що вмерли в ній ті птахи дивовижні й зів’яли ті квіти неземні, яких колись малювала.
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ Posted on by / 0 Comment Супротивники зблизилися і подивилися один одному у вічі… Та, мабуть, у очах Ганжі шляхтич побачив недобре собі пророкування, бо його брава та завзята постать зразу неначе зів’яла й зменшилася.
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту Posted on by / 0 Comment Та вже за мить Мотря ніби зів’яла – відвернулася, задивилася на власні ноги.
ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри Posted on by / 0 Comment Він уявив собі, як ті шістдесятирічні панночки вечорами співають колискові перед оцією збірнею ляльок, перевдягають в інші сукенки, пригортають їх до своїх теплих зів'ялих грудей і виціловують шорсткими вустами.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment I як зберегти, щоб вона не зів’яла?
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment Троянди на щоках панотця Федора зів’яли і обернулися на попіл.
Наталка СНЯДАНКО – Колекція пристрастей Posted on by / 0 Comment Аби вам не відповіли відомою ще зі школи цитатою, яка знищить всі залишки вашої чоловічої гідності: «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квiте!» З іншого боку, чого чекати від життя, а точніше, від чоловіка українській жінці, що виросла в українських реаліях, і в кращих традиціях української ментальності…
