Результати пошуку слова: Йняти

Надалі я мушу додержувати цілковитої точності, бо те, про що мовитиметься, здасться вам абсолютно неможливим (звичайно, коли не йняти віри поясненням нашого господаря). Найбільший ризик зупинки полягав у тому, що простір, необхідний для мого тіла чи моєї Машини, міг уже бути зайнятий.

Вони хотіли досягти одвічних лісів на кордоні Гватемали й тому швидко посувалися вперед у супроводі чотирьох найнятих людей – негра Хосе й трьох індіанців, недовірливих, мовчазних, зате старанних і спритних. Життя навчило їх не йняти віри навіть своїм одноплеменцям.

Недаремно і християнство з його ідеологією духовного вивищення над захланною гріховністю плотського існування було на початках своїх релігією блаженних геніїв і горстки чесних протестантів, які не могли переступити моральні табу і прийняти беззаконня світу і його князів….

А втім, кому можна йняти віру? сказав слідчий, рівно дивлячись йому в очі, і його слова сторонній міг би сприйняти за добродушне буркотіння та глузування між давніми приятелями. – Холера, ну, ніяк не дадуть зайнятися ділом, – Прийняти ванну, запашну ванну.

— Його прислав мені з Києва митрополит, та ще ласкавого листа написав до мене, щоби його тут прийняти по смерті нашого добрячого о. Це коштувало багато грошей, бо світліший не дуже квапився прийняти послів.

А їм усім однаково бажалось зайняти батькове місце в рідному, здоровому й багатому селі. Вона хотіла йняти тому віри, навіть пойняла віри… – У вас в сахарні багато офіціалістів, та ще й з сім’ями: вам є до кого й в гості піти, є кого й в себе прийняти,– сказала Балабушиха.

Думає найнятися на неї, коли тільки доти вистачить грошей. Він довго сушив собі голову, на що б їх витратити, і врешті надумав найняти Гертруді служницю, а Мерієн подарувати велосипед. Він лежав, пойнятий глухим відчаєм, а вона пильно дивилась на нього, поринувши знов у непрохані й настирливі думки про шлюб.

– хитро сказав Малий, а сам подумав: «Нехай Гунілла розповість мамі, як усе було насправді, адже мама їй більше йнятиме віри!» «

Я подумала: що якби тому правда була, що вiн iншу покохав… я тiльки подумала, я вiри не йму… i не йнятиму… На другий день вона таки знов пiшла у Любчики; була i на третiй.

Та чи гідний я, раб нечестивий, пойнятий гординею й шаленствами, облитий кров’ю, чи гідний я молитов найсвятішого папи? — Але від ожередів можуть зайнятися й хати. — Тому що син божий того й зійшов у світ, щоб узяти на себе всі гріхи світу й прийняти за людей смерть на хресті.