Результати пошуку слова: Й

УЕЛЛС Герберт – У безодні

Posted on by / 0 Comment

Пощастило йому і не загубитися поміж тих авторитетних імен, не лишитись одним із численних другорядних письменників, чиї книги померли разом із ним – а то й раніше за них самих, – … І справді, що можуть роки зробити з Вами, якщо Ви вже й нині безсмертний! … Його фантастика завершувала XIX століття і починала XX.

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

Розпростерті на нейлонових сітках люди відчували, як стиснулися амортизатори, передні екрани спалахнули полум’ям і згасли, подушка розжарених газів, яка натискала на ніс корабля, затулила зовнішні об’єктиви, гальмування почалося надто пізно й виявилось неефективним. … Йому відповіла тиша.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Канадський Інститут Українських Студій В розчинене вікно потягає розталою корою дерева й кислим вохким духом водянистого, весняного снігу, що ріденько чвакає під ногами. … Вечорами тільки й можна робити, що грати в карти. … За одну ніч гри можеш пізнати все минуле й майбутнє своїх партнерів.

НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит

Posted on by / 0 Comment

Величезна подібність між мовою індоарійської культури, культового дійства й жерців-брахманів – санскритом і балтійськими та слов’янськими мовами свідчить про найтісніші контакти цих народів у минулому. … І це справді так – гуру просив свого учня принести йому вогню. … Саме він та його дружина найчастіше зображаються з тризубом.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

Іван Нечуй-Левицький Неоднаковими стежками І Одного дня в третій годині вже перед обідом, Таїса Андріївна Сватківська, нудячись без роботи, стала перед образами в своїй спочивальні й почала молитись богу. … Вона прочитала молитви й перечитувала з нудьги вже п’ятий акафист, бо була дуже богобояща й богомільна.

Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності

Posted on by / 0 Comment

Може, це й не зовсім так. … Батько мій – майстер прокатного цеху Матвій Сергійович Череда – належав до людей незбагненних, аж так, що й сам, здається, не зовсім ще збагнув самого себе. … Люди мов подуріли, я ж добре пам’ятав, що зятьок наш грає так собі, у нашому місті ніхто й уваги на його гру не звертав, а тут, бач, що коїлося.

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Posted on by / 0 Comment

У річці громадилось каміння, сухе й біле проти сонця, і вода струміла між ним бистра, прозора й голуба. … Рівнина була зелена й родюча, з рясними садами, а гори за рівниною – темні та голі. … Часом ми чули потемки, як за вікнами йде військо і тягачі везуть важкі гармати. … Та й сама війна змінилася.

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Posted on by / 0 Comment

Землю ледь припорошило снігом, а йому б, снігові тому, йти та йти – адже морози беруть такі, що пора Ангарі замерзнути, а вона почорніла, вкрилася, шугою і біжить собі та й біжить. … В’ється над річкою пара, стигне на морозі й волохатим інеєм-куржаком опадає на старовинне місто Іркутськ.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

Ось, приміром, недалеко й ходити, в мого сусіди, в Марка Тихоновича, З дідапрадіда будинок мазали жовтою глиною; отож він і був такий, от і ми всі дивилися, бачили й знали, що він жовтий; коли це – диви!  … – він узяв та й вибілив його! … Хто його знає? … Воно ж що чотири свічки, то й фунт.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Не в бридкій загидженій мокрій норі, де повно дохлих червів і тхне багном, але й не в сухій та голій піщаній печері-вигрібанці, де ані сісти, ані попоїсти – нічогісінько немає. … До нори вели двері: круглі-круглісінькі, мов ілюмінатор на кораблі, ще й пофарбовані в зелений колір.