Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Його зима ще на далекім, на калиновім мості, але і молодість давно розвіяна по всіх усюдах — що в Академії, що за Карпатами, що на шляхах вандрівних.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment …руїнами, щоб ніхто не бачив… Раптом удар через піврозбитий паркан чимось по голові – це ударив хтось рідний і страшно закляв знайомим голосом – очі засліпила кров, багато калиново-червоної, пінистої крові на одежі, на руках, якими затуляв місце удару… Голос кляв, віддаляючись, чийсь рідний голос… В серці піднялася буря не то пекучого…
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment Не раз і не два восени він бігав сюди з хутірськими шибайголовами ласувати гіркувато-кислою, примерзлою на першому морозі калиною, а тому, чуючи позаду лемент багатьох голосів і тупіт ніг, без роздуму шугонув з кручі вниз і по майже прямовисній стіні покотився в білу безодню глибочезного яру.
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту Posted on by / 0 Comment Над каналом росли верби й евкаліпти, рясніли іще зеленкуватими плодами калинові кущі.
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна Posted on by / 0 Comment Цiлий вiз подарункiв, як їхав учора, роздав: I менi сопiлка калинова дiсталася.
Четверта заповідь – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment — Калиночку серця, співчуття, синівського привя-зання, повинности.
БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп Posted on by / 0 Comment Шанобливо і врочисто рештки покійного подружжя були поховані біля стіни їхньої маленької африканської хатини, а між ними поклали маленький кістяк Калиного дитинчати.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Вiд неї першої я почув про калиновий мiст, до якого й досi тягнуся думкою i серцем… Забувши за мене, мати починає тихцем розмовляти з насiнням, одне вихваляючи, а друге жалiючи або навiть гудячи.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment – «От як я тебе відправлю на Совнаркомівську і як ти там підпливеш червоною калиною, то тоді взнаєш, трам – тарарам!“ Це чистій черевиків зчепився з якимсь клієнтом, що не догодив йому чимсь.
Остап Вишня – Мисливські усмішки Posted on by / 0 Comment Викопав мiж трьома калиновими кущами землянку та й оселився на тому острiвку.
