Skip to content
…вниз, у дедалі густіші сутінки, проходимо крізь усі можливі нашарування сміття, хламу, кераміки, золи, скелетів, глини, вапняків, слюди, ми дійшли до самого дна, до дна камінь, до останньої межі між корою та мантією, Боже, як темно, невже це буде саме так – цілковита, абсолютна, чиста, без жодної домішки темрява і нікого, нікого, нікого…
