ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment Язик німував, та й не було його, ніс не чув запахів степу, бо був ледь окреслений на камені, але очі ожили й побачили так далеко, як це дається простій чи й непростій людині.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Ця згадка, єдина з відомих насьогодні в листуванні дрогобицького манекенника згадок про Антонича, є цілком промовистою щодо ролі, котру бездомний юнак свідомо обрав для себе в непростій ситуації моралістичного театру, повсякдень виконуваного так званою галицькою передовою громадськістю.
