СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment Йолька сиділа, втупившись у Віктора, наче квочка.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО Posted on by / 0 Comment Вибігла квочка на подвір'я та як налетить на Тхора: –
ОСНОВНІ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ (словник-довідник філолога) Posted on by / 0 Comment Виділяють постійні порівняння – у прислів’ях, приказках, в інших жанрах фольклору та стилізованих текстах: Дівчина – ясна зіронька; Як квочка з курчатами, так і мати з дитятами; Яка хата, такий тин, який батько, такий син; Говорить, як шовком шиє; Сонце – батько, місяць – вітчим (З н.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment …похитуючись зі сну, подибав до вийстя, а коли станув у прочілі, то уздрів біля Антонишиного двору два вози: на першому сидів із віжками в руках Петро Сахнюк, а в соломі, як квочка, вимостилася його жінка Явдоха, побіч якої притулилася, як гриб до гриба, й дочка їхня Катерина із дитям на руках; а на другому возі недоладно порозсідалися семеро…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment Фалди широкої сукні впали на коліна Мані; мати, ніби квочка, хотіла прикрити своїм крилом Маню, щоб її часом не вхопив шуляк.
Анджей Сапковський – Останнє бажання Posted on by / 0 Comment Кудкудак, доводячи влучність свого прізвиська, раптом заквоктав як справжня квочка, спричинивши цим загальну веселість серед бенкетуючих і остовпіння слуг, впевнених, що птаха, насміхаючись із їхньої пильності, якось забралася з подвір’я до залу.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2 Posted on by / 0 Comment Тільки нам її не побачити, як своїх вух: Гандальф над нею трясеться, мов квочка… –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment В драницях, в подушках та в сiнi Ликерiя Петрiвна вгнiздилась, неначе квочка в кудлатiй обичайцi.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment За погрібничком ходила квочка з курчатами, і було чути, як вона стиха поквоктує, гребеться в землі і шарудить соломою.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Цариця, мов квочка, зібрала синів у найдальшому кутку, але дим швидко заповнював усе приміщення й виїдав очі.
