БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів
Стернового прив’язували до керма мотузками, щоб і його не змило, і ми вже втратили всяку надію. … Вода заливала наш човен, і мені доводилося вичерпувати її безнастанно самому, бо Джек з Пітером не могли кинути керма і вітрила. … Біл сказав мені на добраніч і пішов у кубрик, а інший матрос став на його місце біля керма.