Skip to content Дивлячись на вершника, Максим Петрович озвався голосом давнини: Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим гординським, Ой там гуляв козак Голота, Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота… …
— Паливне, нічого, кили в сімдесят років, через недогляд, як він сам сказав, розстарався на дитину.