Результати пошуку слова: Кирил

Соцького Кирила прислано з волостi за нею, щоб доставив на мiсце – провiв i оберiг її в дорозi. Кирило – немолодий чоловiк; невисокого зросту, натоптуваний, з круглим обличчям, рудими вусами, настовбурченими бровами, з-пiд котрих приязно визирали добрi карi очi. З того i жив Кирило – бiльше у волостi та при волостi, нiж дома.

Видно було, що тут хтось недавнечко сидів, встав і вийшов… Там сиділа Марусина мати, Марта Кирилівна. Марусина мати, Марта Кирилівна Каралаєва, була середніх літ, висока, з рівним тонким станом. Марта Кирилівна мовчала і якось нервово хапала сухарці з кошика та ніби хапалась їх класти в свої дрібні мишачі зубки.

– Так по правді, як я Кирило Тур, а ти Богдан Чорногор. Се,- каже,- наці юродивий Кирило Тур. От хоч би й отсей Кирило Тур. – гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур, показавшись у дверях. – Себто вийняв шаблюку та сказав: «Ану, Кирило, поміряємось, чия довша?» Козацьке слово, я оддав би шалевий свій пояс за таку честь!

кирило-мефо́діївський – прикметник відмінок однина множина чол.

Роман НІЧ Про що б там не пліткували, мені приємно: я знав про Івана Кириловича більше, ніж уся Терехівка. Іван Кирилович вимагав людини всієї, до останку. Іван Кирилович усівся на валізу спиною до стовбура. Іван Кирилович умів доходити тої межі сміху, за якою бриніли сльози.

Кирилю́к – прізвище 2 відмінок чол. множина називний Кирилю́к Кирилюки́ родовий Кирилюка́ Кирилюкі́в давальний Кирилюко́ві, Кирилюку́ Кирилюка́м знахідний Кирилюка́ Кирилюкі́в орудний Кирилюко́м Кирилюка́ми місцевий при Кирилюко́ві, Кирилюку́ при Кирилюка́х кличний Кирилюку́, Кирилю́к Кирилюки́ *

Кириле́нко – прізвище 2 відмінок чол.