Результати пошуку слова: звикнути

Звикнути та втягнутися в неї було неможливо, бо ніхто норму не виконував, крім Раутманіса, і пайок не збільшували. Уже минуло п’ять років, але не міг ніяк пристосуватися і звикнути, тим паче змиритися з такою жорстокою дійсністю. До більшовицьких порядків не міг звикнути.

За п’ятдесят років можна звикнути. Стверджує, що не встигла звикнути. Сказав, що, на щастя, не встиг звикнути. –  Тому ти повинна звикнути. –  Я мав двадцять з гаком років, аби звикнути. Увесь час торкаєшся язиком до місця, де раніше була ямка, намагаючись звикнути.

До цього треба звикнути. –  Не можу звикнути. …Як до спеки й холоду звикнути треба, так треба звикнути до випромінювання каменя. Мусило ж людство звикнути до окулярів, хоч колись потребу в них мали за серйозну фізичну ваду, чим же гірший такий собі протез життєвих сил?

Ненко досі не міг звикнути, що його називають сином, що за нього щиро турбуються і непокояться за його життя і добробут. Скільки тисяч пройшло перед нею, а звикнути до такого жорстокого видовища не змогла! Але ж ти вже повинна б звикнути до цього.

Коли ж могла звикнути? Звикала і не могла звикнути до всього, що відкривалося її очам а висоти вежі. Часто сизувата імла повивала ліси й гори, і щоразу це видавалося дивним, Євпраксія не могла ніяк звикнути до цього і не мала сили позбутися гнітючого настрою.

В напрямку екватора й осьового меридіана (Тівіса не раз говорила, що не може звикнути до «вертикального» екватора Торманса і його «горизонтальних» меридіанів) лісові хащі обрізалися сіро-фіолетовими урвищами гір. Намалювала темну цятку між бровами, пройшлася по кімнаті, щоб швидше звикнути до нового костюма.

де б я могла звикнути до його смерті, — але трупи не тих постріляннх у камерах, до трупів я устиг звикнути, це були голі жінки.

Давно пора звикнути: на нас покладені не людські обов’язки, а Божі. До цього можна було б швидко звикнути й не відчувати різниці між справжнім садом та його зображенням на круговій панорамі, якби вона, панорама, не робила несподіваних стрибків.