Хабальниця Posted on by / 0 Comment хаба́льниця – іменник жіночого роду, істота (кокетка) відмінок однина множина називний хаба́льниця хаба́льниці родовий хаба́льниці хаба́льниць давальний хаба́льниці хаба́льницям знахідний хаба́льницю хаба́льниць орудний хаба́льницею хаба́льницями місцевий на/у хаба́льниці на/у хаба́льницях кличний хаба́льнице хаба́льниці [діал.]
МАЙН Томас Рид – Вершник без голови Posted on by / 0 Comment – То вона кокетка? … Манірна цнотливиця обурилася б на цю пропозицію, кокетка відхилила б її, а боязка дівчина злякано сахнулася б.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Яка вона здавалась йому гарна, добра, тихенька, ласкава поруч з кокетками сестрами. … Вона гарна, кокетка, як звичайно буває полька, любить вихрити, морочити голови мущинам.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу Posted on by / 0 Comment Наприклад, кокетка номер 367, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment В неї була поетична вдача, хоч вона була пустенька собі й кокетка.
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment До оренбурзького товариства ставився він якось неприязно, а паній з вищих кол називав просто неписьменними кокетками, одне слово — він починав нудитися.
