КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма
Чи то пану сотникові знать скучно стало, так ви його забавляєте, як малу дитину, що різками порете, неначе кого путнього, вербову колоду? … – Як колоду? … Де там колоду б’ють? … – Де колода? … А біля тієї колоди лежить сама по собі Явдоха Зубиха і не зв’язана, і регочетьсй, дивлячись, як працюються люди замість її та над колодою.