Результати пошуку слова: Копа

ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

Posted on by / 0 Comment

Безмежні городи, таємничі озера й дикі пущі провалюються крізь маленькі грядки, копанки та приміське рідколісся нашої дорослості, безкраїй простір відходить у минуле разом з нескінченно довгими днями – що стоїть за всім цим? … –  Доведеться копати глибше. … Ніяких «я»; копання в собі самому – егоїстичне й аморальне.

ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів

Posted on by / 0 Comment

Ніхто тут до нас не копав, ніхто сюди не лазив. … Для нього, інженера-геолога, який всеньке життя шукає коштовні копалини, найголовнішим у несподіваній події була згадка невідомого Проніса про золото. … Безумовно, це не був копальневий газ, бо він не горів і не вибухав од вогню карбідок, що стояли на камені.

МОЛДОВАН Валеріан Васильович – Риторика загальна та судова

Posted on by / 0 Comment

Не варто «копатися» в біографії підсудного, тим більше не збирати фактів, які компрометують його чи не мають відношення до справи, що розглядається у суді. … Це «використання корисних копалин, у певних областях створення німецької колонії, ніякого штучного інтелектуального розвитку населення, а збереження його як робочої сили».

Борис Грінченко – Серед темної ночі

Posted on by / 0 Comment

Писар, Григорій Павлович Копаниця, був таких літ, як і Роман, але вже добре відпасся на волосному хлібі, і його заялозений піджачок був вузький на гладкі плечі. … Видко було, що добродій Копаниця даремне звав «так собі посторонній доход» «не значительно большим». … А вони ямки копають, дерево садити.

РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи

Posted on by / 0 Comment

Свого часу Френк працював два роки на державних копальнях Мусо в Колумбії. … Люди з так званих “вільних копалень” на зразок Пенья-Бланко чи Марабу, не вагаючись, можуть відправити на той світ будь-кого, хто з’явиться до них як офіційна особа або задумає фотографувати чи писати для преси.

Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість

Posted on by / 0 Comment

Побачивши таку заохотливу прихильність до свого наміру, Степан Мартинович з того ж таки дня почав поратися коло своєї школи: вшив її новими снопками, покликав дві молодиці і загадав їм вимазати з середини і знадвору білою глиною, а сам тимчасом недалеко від школи все копав несиметричні невеличкі ямки на дерева.