Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Жорстокий Даву, стратег Удiно, Ней, блискучий Мюрат, iнтриган Меншиков, ще сотнi невiдомих – всi й померли б офiцерами, синами скульпторiв, писарями в нотарiв, корчмарями, пирожниками. … Вiн – син новоспаського корчмаря, як Мюрат.
Кобилянська Ольга – Нiоба Posted on by / 0 Comment Потiм подiлив собi час на три частини: пильна праця, кiнь i корчма… Мамо, як давно напиваеться властиво той чоловiк?
КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван – Cто тисяч Posted on by / 0 Comment Аж корчма трясеться, Вальса ляхи оддирають та мазура.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Щоб провести репетицію, я, прибувши в невелике селище, зупинився в господі немолодого понурого корчмаря.
УКРАЇНКА Леся – Лісова пісня Posted on by / 0 Comment Ой любчику, не тра менi й питати… Вже десь ота корчма стоїть на свiтi, що в нiй балює досi свита й шапка.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment Коло занять єврейського населення лишалося традиційним – торгівля, лихварство, орендарство, корчмарство і нецехове ремесло.
Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment Він просиджував цілими днями в нехарних[26] сільських корчмах, п’ючи та сперечаючись з мужиками.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Корчма стояла коло одної греблі над ставком між високими вербами.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment Народня форма Можливий сучасний варіянт не минаючий корчми не-минай-корчма пропий-воли пропиваючий /або що пропив/ воли приший-кобилі-хвіст пришиваючий хвіст кобилі не-розлий-вода нерозливаний водою не-їж-мак не споживаючий маку Народній спосіб сьогодні цілком занедбано.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Тілько де-не-де стоять край нього корчми з величезними стодолами та глибокими криницями, що викопано їх властиво для московських фурщиків, бо наші чумаки ніколи не спиняються в корчмах; а вздовж шляху часто трапляються земляні, порослі перієм, різні на вигляд шанці — то більші, то менші.
