Skip to content Уста до уст моїх він притулив і мовив: «Я був таким, як ти… побудь, побудь зі мною!» 141 В одній руці – вина рубін, у другій – милої коса, Сидить щасливий у саду, де на квітках блищить роса, I попиває з піали, аж поки солодко сп'яніє, И не хоче думати, хмільний, про непостійні небеса. 