Результати пошуку слова: Коса
МАТІОС Марія – Нація
То вже й не сито – смертельна коса рубала попід самий корінь цвіт Черемошного й пускала свій укіс у бульбінь {{ … Пістоль – пістолем, а коса, як гостра, – … Тут уже пішла коса на камінь: вони знають, що нас ще трохи є і що ми хочемо лишитися живими, значить, будемо пробиратися туди, де зможемо бути убезпечені.
Семен Скляренко – Володимир
Враз ніч ожила, зникла тиша, над землею прокотився теплий вітрець, дужче запахло травами й квітами, прокинулись навіть птахи – Микула почув спів пізніх солов'їв у кущах, лемент сполоханих кряків на косах, тужні стогони самітних куликів, що ширяли десь над плесом. … Десь на косах квилить заблукала чайка.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий – невтомний! … У косовицю став за косаря – викосив дванадцять копиць сіна. … знову в Грицькових руках звивалась коса, як та гадюка, по рівному степу. … Тільки борода та коса майтолає, а він – так халясує, так халясує… Аж упрів, аж мило на йому лягло.
Семен Скляренко – Святослав
На носах вирiзали з дерева чурiв з рогами й банькатими очима, вепрiв з гострими iклами, водяникiв з лисими головами й надутими щоками, дiв з довгими розпущеними косами. … I коли Калокiр пiдiйшов до князя, без толковинiв запропонував йому походити на косах, бо вiн, мовляв, має щось сказати, князь Святослав не схотiв iти з василiком.