Результати пошуку слова: Коструба
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Поет перший вчепився поглядом у гілочку, що несміливо стриміла збоку, ще по-зимовому чорна, кострубато-незграбна, мов уламок абстрактної скульптури або небачений корал, що виринув із темних океанічних глибин. … мертвий звук приреченості, підкреслюваний ще самою постаттю мотоцикліста, незугарне кострубатою і зловісною, –
Микола Хвильовий – Синi етюди
Мова моїх творiв надзвичайно кострубата. … Ввечерi дєдушка запрягає воли i – через лiс – невеличкий, кострубатий, недотепний, i сосни на пiвнiч хиляться. … Тягнеться вiз, обiймають його сосни кострубатi, на пiвнiч похилились. … Навiть слова виходили з легенiв якiсь чуднi, кострубатi, нiби на шмаття розiрванi.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
От він стоїть там – розлогий і кострубатий, чорнокорий, старезний каштан – і охкає тихо, похитуючи руками гілок, мовби хоче вдарити тими руками об поли, почувши щось в тривожному шепоті вітру. … Він має негарне, шрамасте обличчя, ніс, як ріпа, кострубаті брові і взагалі весь якийсь кострубатий і необтесаний.