КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон Posted on by / 0 Comment Котиться з Африки хвиля i, як далекий братерський привiт, цiлує скелi.
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ… Posted on by / 0 Comment Собаки, видно, усі пішли зі своїми господарями – вони тримаються людей, а коти – старого місця.
ВОВЧОК Марко – Три долi Posted on by / 0 Comment Бiлi крейдянi шпилi гiр лощать на сонцi, та мiж горами котить рiчка глибока – нi древа, нi квiту, нi щебетання… –
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Горить мова — і згорить: Первні первовзору, І все котиться згори, А кричить, що вгору!
ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу Posted on by / 0 Comment Тепер переді мною слався той же мальовничий краєвид, була та сама буйна рослинність, ті самі розкішні палаци і величні руїни, та сама срібляста річка, що спокійно котила свої води між родючих берегів.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment Осіннє сонце сідає за горою, на обрії стає червоно, як у горні, білий туман котиться ярами та видолинками… Семенові байдуже, що сідає сонце, що з ярів виступає ніч, несучи спочинок усім трудящим.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Наступ наших військ котився по Лівобережжю нестримним сталевим валом.
ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі Posted on by / 0 Comment З гребеня велетенської хвилі широко розкинулося море, і корабель плавно полинув носом униз по спині валу, що котився до берега.
КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів Posted on by / 0 Comment І тінь Сізіфа, тінь моєї долі… І камінь в прірву котиться з-під ніг… Тунгуський бог Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева!
