Украдений син – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Вона своїм розумцем водила мене за собою, як котика за стеблом.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment Високо держала голову, а слези, як перли, котилися по її гарнім обличчю. … І спокійно гляділа у синьо-лазуровий небосклін небесний, по котрім тихо котилося золоте велике сонце, одна з порошинок давніх творів Божих.
КАНН Мария – Блакитна планета Posted on by / 0 Comment Благословляю тебе, Ніл, що котиш свої води там, у долині; тебе, батька цього прекрасного краю.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment Сонце перемогло мряку і в сяйві випогіднілого ранку полевими доріжками котилися віз за возом, з куняючими на них гайдамаками та поприв’язуваними довкола возів посідланими кіньми, що нагадували циганів, які їдуть на кінський ярмарок.
КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ АВТОМОБІЛІВ Posted on by / 0 Comment І що важливо – під час процесу гальмування автомобіль залишається слухняним діям водія і керма, адже його колеса продовжують котитися.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment Ця експедиція, після якої в Криму, як писали сучасники, лишилися тільки пси та коти, а півтори тисячі татарських жінок і дітей були виведені в неволю, коштувала Дорошенкові союзника.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Мов лавина зірвалася з високої гори, котиться й нищить усе на своїм шляху. … Дивився, як він котиться, і скаче, і підстрибує, і ломить кущі жерепу, що постелився на узбіччі.
Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Брудну сорочку ворушить вітер, що підганяв валку і котить куряву кудись до Києва, де на далекім обрії чорніє хмара.
ШТЕПА Павло – Московство Posted on by / 0 Comment Та життя не зважало на московські святощі, й імперія котилася до господарчого і політичного упадку. … Московська держава швидко котилася до господарської, а з неї й політичної руїни.
МИРНИЙ Панас – Серед степів Posted on by / 0 Comment Сонце блискучим покотьолом котиться до спокою; його, здається, так мане та невідома далечінь за горою, що вся загорілася, аж палає рожевим полум’ям.
