Словник ІНШОМОВНИХ слів ТЛУМАЧЕННЯ, СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЛОВОВЖИВАННЯ Posted on by / 0 Comment Великий хижий звір ро¬ дини котячих, схожий на леопарда і пантеру. … Великий хижий звір родини котячих з червонувато- жовтою шерстю, покритою чорними кільцями й плямами.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment І двадцять слуг котять уже, набивають гармату, король прицілюється, палить – і тієї ж миті звір стрибає. … Про котяче», «
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Брунатна, голявенька Лолiта, звернена вузькими бiлими сiдницями до мене, обличчям до дверного дзеркала, стояла, впершись руками в боки й широко розставивши ноги (в нових нiчних туфлях, оторочених котячим хутром), i крiзь навислi локони морщила нiс перед похмурим склом.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Він вдивився в обличчя німого і, з подивом, помітив, що рот того тремтить, а по чолу котяться великі краплини поту. … Економ мовчки дивився, як смикається, ковтаючи, горло райця і як по неголених запилених щоках його котяться з рота прозорі цівки горілки.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Знає котяра, чиє сало з’їв! … Він глянув на неї і побачив, як по її щоках рясно й швидко котяться сльози.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ялинка Posted on by / 0 Comment Коло ганку куняли звощик i кiнь, в кухнi пищали котята, в столовiй батько допивав чай.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Та гаркава, грацiозна й мила мова не покладеться в дитячi уста, бо дiти тисячами котяться з брудних каналiзацiйних труб дном мутної Сени. … Це її колеса котяться.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Низькі вібрації котяться земною корою. … Несподівано мій горизонт розширюється, і я бачу цілий фронт писанок, що котяться під натиском Червоного Вітру.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment Цигани разом з Раду спали, мов убиті, і лиш два усунулися з-поміж них котячими рухами. … Він підганяє коня, той рветься сильним кроком вперед, білою стежкою вгору, а тим часом тріскучі громи потрясають цілою горою Чабаницею, ніби котяться почерез усі інші і, десь спиняючись, умлівають.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Мiж сараями, у темних щiлинах, зелено свiтилися котячi очi. … треба йти, карбуючи крок, i смiятися…» Але ноги не послухали мене i по пласких каменях склепистого пiдворiття «Дзвiницi на Дальнiх печерах» пiшли знов-таки по-котячому тихо i безгучно.
