НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Марта – то краса схiдна, щира українка, показна, чорнява! … Вся краса вечора, сонця, неба й Днiпра неначе була десь захована для його пiд землею. … Вiн навiть перестав на якийсь час засиджуваться в кабiнетi, бо його обвiяла свiжiсть степiв та лiсiв, розважила сiльська пiсня, сiльське життя й краса природи.