НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я
Хвалила ж сова своїх дітей, що нема кращих на світі, а яка ж там совина краса? … Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалась не дівчиною, а русалкою. … – Твоя краса, твої чорні брови, неначе моє здоров'я. … Мелащина краса таки розв'язала їй язик й витягла з його меду цілий улик.