Результати пошуку слова: Краса
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Щоб славний козак Найда, краса й гордість усього Запорожжя, його улюблений хорунжий, котрого два роки вже вважали загиблим, опинився нараз тут ченцем у монастирі? … — То ти кажеш, пане полковнику, що славний лицар, краса Січі й бич невірних, пішов сюди, проміняв меч на чотки, надів на себе власяницю?
Іван Драч – Григорій Сковорода
Маркса, проголосили, що «мужня краса є найвище, що повинен втілити в себе індивід…»1. … Ось чому музика розкриває внутрішній світ, бо справжня краса і споріднена з нею доброта, істинність, людяність – це феномени внутрішнього світу, атрибути тієї величі душевної, що протистоять і заперечують суєтність, порожнечу зовнішнього буття.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
– Така пишнота, така краса, що аж мене взяла хіть обставить свої кімнати трохи краще. … Краса була для їх обох і долею, і недолею… II Задзеленькав дзвоник коло парадних дверей голосно, шпарко. … Бере й читає голосно: «Она моя, краса природы, совершенство! … Майське сонце, майська краса неба й землі закрасила й звеселила і поїзд, і всіх.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
А жіноча стать і собі – краса яка! … Коси заплетено найдрібнішими пасмами, повито вінком і укладено на маківці, а по чолу покладено, одна на одній, різнокольорові стрічки, а поверх їх – золотий газ сутий… Одне слово, краса – та й годі! … Ото найвища краса. … А як скакне, закрутиться, підніме ніжку… висока, щонайвища краса!..