Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment Часом затримається, я вже так не хвилююсь — після тої біди з Борьчиним батьком у нас уже є консьєрж, прямо як у Парижі, і не похнюплена бабця чи пенсіонер, а кремезний хлопчина з демобілізованих.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб» Posted on by / 0 Comment Хлопець догадався, що то був командир човна – уже немолодий, але кремезний, жилавий, з безбарвними очима, що нагадували своїм виразом очі гадюки.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment То був уже старий дід, кремезний ще нівроку… Його скрізь по селу знали, як чоловіка письменного: він завжди,було, на криласі співає, посеред церкви апостола читає… А на язик собі вдався балакучий, а надто за чаркою… Талюбив-таки й випити.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment У Львові мене зненацька захопив кремезний вусатий провідник, лагідна байдужість якого викликала в мене підозріння, бо мені здавалося, що за мною весь час стежать і ось-ось підійдуть з наручниками.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Петро Йосипович Бунчук – кремезний, з квадратним обличчям, чорним чубом, видавався не дуже привітним, але й не злим.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Митрополит був здоровий, кремезний дiд з червоним лицем, але, йдучи на сходах, вiн удавав такого в'ялого, такого старого, такого аскета безсильного, що, здається, його архiмандрити не вели, а мусили нести.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Винятком е хіба що бригадир механізаторів Іван Заболотний, брат Кирилів, кремезний, хоч: уже й зовсім облисілий кадровий хлібороб, котрий одним з перших тернів-щап сів на трактора ще до війни і зараз тут вожакує.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Через кілька часу кремезний Гаврило покульгував біля гарби, здивоваяо аиизував плечима.
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment Дід Рогозяний був такий саме старий січовик, як і Самійло Калниболоцький, але ще кремезний, дожив до останнього дня Задунайської Січі.
