Результати пошуку слова: Кружало

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

червоне кружало, що скорочувалося й тремтіло. … Від радості й надмірного розчулення; від того, що є отаке золоте кружало, котре гріє і так світить, що несила на нього дивитися; від дивного каміння, що розпадається, як торкнешся його пальцем, і від ще дивнішого каміння, яке пахне.

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

Швидко-швидко перебирали її тендiтнi пальчики якiсь прутки, з-пiд котрих випливала дiрчава стежечка, далi – кружало, далi знову стежечка. … Жовтий свiт їх мутним кружалом стояв у густому мороцi ночi i ледве-ледве освiчував те мiсце, де стояли лiхтарнi. … За їх жовтим кружалом починалася непроглядна темнота.

«Говерла» Олесь Бердник

Posted on by / 0 Comment

Пурпурове кружало Понад горами встало, Попливло кораблем небувалим у незміряну синяву… Недалека вершина, Мов цнотлива дівчина, Сніговими серпанками прихорошує щоки свої і чоло… А з-під сірої скелі В кам’янистій пустелі Біля ніг моїх заструмилося, заіскрилося, засміялося джерело… Гей, яке воно чисте!

ГОМЕР – Одіссея

Posted on by / 0 Comment

175] Мовивши це, звернувсь до Мелантія він, козопаса: «Ну-бо, Мелантію, живо огонь розпали у господі, Потім великий ослін, накривши руном, ти поставиш, Далі з комори внесеш туди лою кружало велике, Щоб, розігрівши його, ним лук юнаки намастили 180] І, натягнувши той лук, почали б уже наші змагання».